СВІТЛО І ТІНЬ

Інеса: Як би ти описала свою роботу з Тінню?

Олександра: Це для мене як космічна Одісея. Якщо говорити про дари, які я здобула в цій дивовижній подорожі в нові галактики, в першу чергу — це цілісність, енергія і, дозвіл собі бути різною.

 

Робота з тінню для мене почалася 7 років назад. Після того була робота в форматі пізнання, але саме програма для жінок і відкриття в спільному жіночому колі на Woman ID дали певні ключі до нового виміру роботи з тінню. Бо раніше я підходила до цього як до інструменту саморозвитку і досягнення бізнес-цілей. І мій фокус уваги в дослідженні тіні був на тому, як краще взаємодіяти в системах, частиною яких я є, які я створюю, як давати більше енергії та ресурсу для своїх команд, як стати більш ресурсним керівником і лідером.

​

Під час останньої роботи з Тінню, я зробила фокус на свій стан, ресурс цілісності, цінність і проявленість як жінки. І насправді це мало фантастичний ефект і для моїх проєктів, тому що це дозволило мені діяти з абсолютно іншого стану і рівня свідомості.​​​​​

 

Пізнай себе і досить з тебе — це такий мій маніфест в житті. І я думаю, що пізнання себе через роботу з тінню — це один з найбільш ресурсних та цікавих шляхів дослідження.

​

Інеса: Якби твоя Тінь мала архетип чи метафору — якою вона була б?

Олександра:

Одна метафора — це, мабуть, галактична подорож. Відкриття нових галактик та нових тунелів. Неначе досліджувати кратери, пустелі незаселеної планети, на яку ще не ступала нога людини. І ти розумієш, що це єдиний цілісний космос. І він твій. І ти в ньому. А він — в тобі.

​

Але, почуваючись дуже затишно на своїй маленькій планеті, ти навіть не здогадуєшся, які закони Всесвіту працюють насправді. І що твоя маленька планетка — це лише частина великої зіркової екосистеми.

​

​

​

​

​​​​​​​

 

 

Інеса: Розкажи про свою зустріч із Золотою Тінню

Олександра: Золота тінь — це як зорі, які раніше можна було спостерігати лише здалеку, які здавались недосяжними, далекими слідами, а тепер стають дуже близькими. Коли ти робиш свій шлях з поправкою на Milky Way, то зорі приближаються, вони сяють і дарують велике натхнення та захват від краси нових галактик. Подорож до себе — це безмежність. І ти ніби отримуєш такий дар — цікавість на все життя.

​

Бо коли осягаєш той неймовірний простір галактик, який існує в твоєму внутрішньому Всесвіті, тобі стає дуже цікаво планувати нові подорожі і дослідження. І краса та енергія цього космосу осяюють тебе, навіть коли ти повертаєшся на Землю.

 

Інеса: Яку свою цінність ти переосмислила, визнавши свою Тінь?

Олександра: Мій справжній прорив — це дозвіл собі бути недосконалою. Просити про допомогу. І приймати її.

І як тільки я дозволила це собі — я почала дозволяти це й іншим. Це більше не про втрату контролю. Це — про глибину зв’язку. З собою, з людьми, зі світом. І це стало великою силою. На шляху це більше не забирає ресурс, а додає ресурсу та цікавості.

​

Інеса: Якби Тінь могла говорити — що б вона сказала світові?

Олександра: Якби моя тінь могла зробити одне послання світу, то воно б звучало так: коли ти приймаєш, що всередині тебе немає нічого неможливого — у зовнішньому світі ця істина починає діяти. Немає нічого неможливого.

​

Коли приймаєш, що всередині тебе немає нічого неможливого, в зовнішньому світі ця істина починає працювати.

Немає нічого неможливого.

​​

​

​

​

Олександра Погоріла брала участь в тренінгу по роботі з Тінню в рамках проекту mOre, де Інеса Голубова була керуючою партнеркою.

 

Запрошуємо Вас взяти участь у тренінгу по роботі з Тінню, що пройде 25-31 серпня у Португалії. Детальніше: https://www.id.institute/shadow-work

​